- постовий
- [постови/й]
м. (на) -во/му/-тоув'і/м, мн. -тоув'і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
постовий — I а/, е/. Прикм. до пост. || Який стоїть на посту, на варті. || у знач. ім. постови/й, во/го, ч. Той, хто стоїть на посту, на варті. II а/, е/, церк. Прикм. до піст … Український тлумачний словник
постовий — 1 прикметник від: пост постовий 2 прикметник від: піст … Орфографічний словник української мови
патрульно-постовий — а/, е/. Що стосується охорони громадського порядку шляхом чергування на посту і патрулювання. Патрульно постова служба … Український тлумачний словник
патрульно-постовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
будочник — а, ч. 1) Залізничний сторож. 2) заст. Постовий поліцай, що наглядав за порядком на вулицях і мав свою будку … Український тлумачний словник